Головна » 2016 » Березень » 2 » Класик європейської графіки
11:28
Класик європейської графіки
2 березня в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана на вшанування пам’яті Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки графіки з фондів музею відомого митця Василя Касіяна.

Цього року виповнюється 120 років від дня народження Василя Касіяна (1896 – 1976) – народного художника СРСР, дійсного члена Академії мистецтв СРСР, першого лауреата Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка. Він зробив вагомий внесок у становлення станкової та книжкової графіки.
Формування творчості митця прийшлося на першу третину ХХ століття – період воєн і революцій, національного відродження та економічного неспокою. Бурхлива доба спричинила значні зміни і в художньому житті України, зокрема у графіці. Важливим чинником її розвитку виступила активна взаємодія вітчизняного мистецтва з європейським. Плідними стали зв’язки з творчими осередками Парижу, Мюнхена, Відня, Праги, Кракова, Петербурга, Москви, де художники здобували освіту, працювали, експонували свої роботи, входили до різних художніх об’єднань.
У цей час Василь Касіян був учнем Празької академії образотворчих мистецтв, і вже в роки навчання наполегливою працею примусив примхливу європейську мистецьку критику дати високу оцінку своїм творам. Вперше їх публіка побачила у 1923 році на виставках у Празі. Художник досконало оволодів різними графічними техніками: ритина, офорт, меццо-тинто, суха голка, кольорова літографія, старанно домагаючись взяти від матеріалу максимум того, що той міг дати для вираження авторського задуму.
У роботах митця цього періоду відчутний вплив нової течії під назвою «соціальний реалізм», що оспівував свободу трудящих і красу праці, висловлював революційні ідеї, закликав до соціальної рівності. Головний герой таких творів – людина з народу, яка виступила рішучою силою змін у суспільному житті. Ім’я Василя Касіяна зазвучало поряд з такими відомими чехословацькими художниками як Ф. Купка, Й. Упрка, Й. Мисльбек.
Будучи студентом, В. Касіян жив у робітничій сім’ї, розділяв всі труднощі своїх господарів, вчився співчувати їх недолі. Це спонукало молодого художника до роздумів над причинами тяжкого становища мешканців Праги – великого європейського міста, що так само, як й інші міста, переживало гострі соціальні суперечності в умовах післявоєнної кризи. Під впливом цих ідей Касіян зростав як графік-реаліст, формував соціальні позиції своєї творчості, навчався близько сприймати горе і нужду трудового люду. Результатом став цикл робіт, присвячений будням робітників та селян, до яких належить відбиток під назвою «Робітнича родина», 1925.
Закарпатський цикл малюнків Касіяна містить палкий протест проти колоніальної політики чехословацького уряду, злиденного становища закарпатського населення. Молодого художника особливо болюче вражало жебрацтво. Він створив цілу низку творів, яким притаманні драматизм та неприховане обурення соціальною нерівністю. Таким є офорт «Жебраки на Закарпатті», 1924.
Зміни, що відбувалися в Україні у 1920-х роках, спонукали В. Касіяна повернутися з еміграції та, за персональним запрошенням, увійти спільно з митцями І. Плещинським, О. Усачовим, В. Юнгом до складу викладачів поліграфічного відділення Київського художнього інституту.
У 20-30-х рр. ХХ ст. творча активність Касіяна зросла. Збільшилась кількість робіт, що виражали різні психологічні характеристики героїв, у кожному образі відчувалась конкретна життєва ситуація, стан душі. У роки Другої світової війни разом з інститутом Василь Ілліч був евакуйований у місто Самарканд, де активно працював над плакатами військово-патріотичної тематики. А 1944 року художник повернувся до Києва і продовжив свою діяльність на посаді професора Київського художнього інституту. Та трагічні події війни наклали відбиток і на подальшу творчість митця, про що свідчить робота «Дума про втечу. Дарницький табір військовополонених у 1942 році», 1947.
З часом, в умовах тоталітарного радянського режиму під впливом ідеалів, що нав’язувалися керівництвом комуністичної партії, у композиціях Василя Ілліча почала переважати чітка, послідовна, дохідлива розповідь про революційну історію і «радянське сьогодення». Майстер як і багато інших художників йшов тим шляхом, яким довгі роки рухалось мистецтво графіки, що відповідало єдиному, офіційно визнаному в ту добу, методу соціалістичного реалізму.
Серед станкових аркушів Касіяна особливе значення має серія присвячена київським метробудівникам. Образи людей художник малював з натури у штольнях метрополітена. Роботи «Проходчик А.С. Єльшов», «Бригадир бригади проходчиків Г.Р. Замковий», 1960 позначені портретною схожістю і життєвою достовірністю. Є в них той ступінь узагальнення, який надає індивідуальним характерам соціальних масштабів. У цих образах є і сила ідейного переконання, що робить їх типовими представниками минулої епохи.
Будучи неперевершеним митцем української графіки, майстер створив геніальну Шевченкіану. За своє творче життя митець проілюстрував п’ять разів письменницьку спадщину Кобзаря, використовуючи різні графічні техніки – офорт, дереворит, лінорит, суха голка, м'який лак, аквантинта, акварель тощо. Касіян перший дослідив, зібрав і описав офорти Тараса Григоровича. У 1939 році він зробив з оригінальних дощок Шевченка два відбитки «Старости» та «Судня рада», 1844. Лаконічні композиції, що мають яскраво виражений жанровий характер, щиросердно змальовують реальні сторінки з життя та побуту українського селянства.

Ніна Бібік, Наталія Шумська - куратори виставки.









QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Виставки | Переглядів: 430 | Додав: Острякова | Теги: Виставка графіки Василя Касіяна, Чернігівський обласний художній муз | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: