Головна » 2016 » Червень » 30 » Експонат липня . Твори Сергія Шишка.
10:27
Експонат липня . Твори Сергія Шишка.
У липні відвідувачі нашого музею мають можливість відвідати виставку "Елегія кольору Сергія Шишка".
Наш край здавна славиться майстрами пензля. Микола Самокиш, Олександр Лопухов, Петро Басанець видатні художники. Особливе місце серед митців належить Сергію Федоровичу Шишку – знаному українському живописцю, народному художнику України, лауреату Державної премії імені Т. Шевченка.
Він народився 25 червня 1911 року в Носівці Чернігівської області в родині ветеринарного лікаря. У 1919 році, разом із батьками переїхав до Ніжина. Перші уроки професійної майстерності
С.Шишко отримав у вчителя малювання П. П. Лапи, якого він завжди згадував з великою повагою і любов’ю. П. Лапа відкрив перед захопленим поглядом юнака красу пейзажу, навчив писати етюди з натури. Це спілкування з природою через живопис стало на все життя щасливою звичкою Сергія Шишка.
З 1929 по 1933 рік художник навчався на живописному факультеті Київського художнього інституту. У 1930-1931 роках відбувалася реорганізація навчального закладу. Митець почав свій шлях, коли точилися палкі дискусії про те, яким бути мистецтву, проголошувалися гучні декларації, проводилися різноманітні експерименти, діяли численні мистецькі угрупування. Культура переживала період становлення з подальшими трагічними наслідками 1930-х років.
У цей час розпочалася сувора боротьба з «формалізмом» та «націоналізмом». Інститут залишають талановиті майстри, в тому числі і Федір Кричевський, якого так цінував молодий Сергій Шишко. Художник покидає навчання у 1933 році та повертається до Ніжина. У рідному місті він займається творчою діяльністю та викладає живопис у школах.
Впродовж 1933-1936 років митець часто звертається до одного мотиву «Похмурий день». Він змінює манеру письма, іноді накладає фарби тонким шаром, що навіть полотно проступає і стає частиною художнього образу. Іноді мазок стає корпусним і передає фактуру зображуваного так, як у творі «Зима в Ніжині».
У 1936 році Сергій Шишко вступив до Інституту живопису, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв у Ленінграді. Він потрапив до майстерні Б. В. Йогансона. «Завжди з великою любов’ю ставиться до мистецтва талановитий живописець і гарний рисувальник», із такою характеристикою Академії в грудні 1943 року С. Ф. Шишко закінчив навчання. Митець отримує призначення у звільнений від фашистів Київ. Разом із групою художників він одразу їде на фронт у район Тернополя. Звідти привозить портрети та численні зарисовки.
У цей період художник не раз зображує доньку Валю за читанням. В картині «Валя» (1947 р.) відчутні прикмети повоєнної доби, відсутнє прагнення до будь-якої ідеалізації, до демонстрування композиційних знахідок.
Найбільш повно творча індивідуальність майстра знайшла своє втілення в пейзажному жанрі. Сергій Шишко працював над пейзажем все життя, продовжуючи кращі традиції українського живопису своїх попередників. Він був зачарований мальовничими берегами річки Снов: її безкрайніми луками, лісами, високими пагорбами. Тому й запропонував митець побудувати тут будинок творчості художників. Завдяки С. Шишку, береги Снова стали творчою майстернею для багатьох живописців України.
Художник спостерігав і зображував природу в різні пори року. Та найбільше вражають його весняні пейзажі, бо вони неперевершені в майстерності написання прозорого неба, могутньої життєвої сили, яка сконцентрована у весняних деревах. «Косогір. Березень», «Рожева провесінь» тихі, ліричні пейзажі з витонченими нюансами кольорів, тональними переходами. Сповнені повітря і світла, етюди С.Шишка свіжі і виразні, композиційно досконалі.
Та найбільше Шишка вабила краса пейзажів столиці України - Києва. Більше сотні картин і велика кількість етюдів складають своєрідний літопис цього міста. Саме за роботу над «Київською сюїтою», він і здобув високе звання лауреата Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка.
Багато творів видатний живописець присвятив Чернігову. Заслуговує на увагу цикл етюдів «В спустошеному Чернігові». Вони написані в 1944 році під час подорожі художника містом зруйнованим і спустошеним. Ці твори становлять інтерес не тільки як художньо-історичний матеріал, але й як свідчення перших кроків митця після закінчення Академії.
Ще одна пристрасть майстра – квіти. Полотна із зображенням квітів складають окремий цикл. Майстер особливо любив писати живі квіти, букети дбайливо розміщені на столі. Великі суцвіття нерідко подані крупним планом так, як у творах «Троянди», «Натюрморт з репродукцією», «Квіти», де колір найголовніший компонент побудови картини. Колірні маси, окремі плями доповнюють, підтримують одна одну, в гармонійній єдності вибудовують форму. Художник пише всі предмети твору широко, вільно, без зайвої деталізації.
Твори Сергія Шишка є рідкісним в українському мистецтві 1950-1970-х років прикладом імпресіоністичного підходу до зображення натури, що контрастно вирізнявся з-поміж творів, пануючого в той час соцреалізму. Не втрачають емоційної сили пейзажі і натюрморти митця. Пастозна манера живопису, рваний мазок, ліплення форми кольором несуть у його творах змістовно-образне навантаження, передають внутрішній світ автора, наповнений щемливим замилуванням красою природи. Велике обдарування і яскрава мистецька індивідуальність принесли С. Шишку заслужене визнання.
1974 року Сергію Федоровичу Шишку присвоєне звання Народного художника, у 1982 році він стає лауреатом Державної премії імені Т. Шевченка. За доби незалежності, у 1995 році був відзначений однією із вищих нагород України орденом «За заслуги».
У 1997 році Сергій Федорович Шишко пішов із життя. За спогадами сучасників художника, він був переконаний, що будь-яка творчість має бути «замішана» на Любові. Лише тоді вона залишиться у поколіннях та генетичній пам’яті нащадків.

Олена Ісаченко - куратор виставки.








QR-код посилання на сторінку.
Скористайтеся програмою для сканування штрих-кодів на телефоні.




Категорія: Різне | Переглядів: 439 | Додав: Острякова | Теги: Виставка, Чернігівський художній музей, Сергій Шишко | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: